Арсен Мірзоян - Листя жовтня не спішить за модою

Листя жовтня не спішить за модою
Відокремив небо від землі
Місто топить лід у віскі з колою
Ртуть слухняно приповзла в нулі
Я гортаю злі повідомлення
Перечитуючи сотні раз
Ти моя чи то лише захоплення
Ти - мені прохання чи наказ

Я так боюсь тих часів
Коли ночами я не сплю
Кохав чиюсь, не свою
Не мою чому

Завжди свіжі квіти переходами
Я вже, навіть, знаю де твої
Місто гоїть голод бутербродами
Залишаючи на чай дрібні
І тобі так само важко дихати
І твої безсоння не пусті
Ще трохи часу і можна з'їхати
Рішення бувають не прості